Лікар терапевт
Прийом огляд консультація призначення лікування
Залуцька Віталія Віталіївна
На даний час діючий сертифікат лікаря загальної практики сімейної медицини (сіменйний лікар), Інтернатура по спеціальності внутрішні хвороби (терапевт), пеціалізація інфекційні хвороби, дитячі інфекційні захворювання, лікарський стаж 20 років.
400 грн.
Запис на прийом коли варто та з якими симптомами звертатися як проводиться огляд консультація призначення лікування які захворювання лікує Хмельницький
Терапевт - лікар, який спеціалізується на внутрішніх хворобах, отримавший вищу освіту, що дозволяє здійснювати їх профілактику, діагностику та лікування.
У медицині терапевт - професія вкрай затребувана. Його діяльність полягає в первинному прийомі хворих і в призначенні відповідного лікування. Більш того, у багатьох випадках консультація терапевта - це єдине, чим може обмежитися пацієнт при поході в поліклініку. Природно, при необхідності в специфічному лікуванні терапевт може виписати направлення вже до конкретного фахівця вузького профілю. До речі, саме в тих випадках, коли пацієнт не знає до якого лікаря звернутися з виниклою проблемою, терапевт, на підставі специфіки цієї проблеми, визначає фахівця, чия консультація більшою мірою необхідна в конкретній ситуації.
Показання для візиту до терапевта
Після 40 років рекомендується регулярно спостерігатися у терапевта, навіть якщо людина не виявляє у себе ніяких хворобливих симптомів.
Необхідно звернутися до терапевта чоловікові і жінці, які планують стати батьками, огляд у нього також є невід'ємною частиною ведення вагітності.
Вагомим приводом для звернення до терапевта є такі обставини і симптоми:
- малорухливий спосіб життя, зловживання алкогольними та тютюновими виробами, надмірна вага;
- намір дотримуватися дієти, лікувального голодування;
- різке погіршення самопочуття;
- постійне відчуття тяжкості, безпричинної втоми;
- часта гіркота в роті, неприємний запах з рота;
- підвищення артеріального тиску, прискорене або рідкісне серцебиття (більше 100 або менше 50 ударів в хвилину), перебої в роботі серця;
- болі в грудях і спині, особливо в лівій частині, що віддають в руку або під лопатку;
- болі за грудиною, не пов'язані з патологією серця, тяжкість в правому підребер'ї;
- набряклість ніг і інших тканин;
- задишка після навантаження або під час сну.
Основні завдання лікаря терапевта
Терапевт - універсальний лікар, тому коло розв'язуваних їм завдань значно ширше, ніж у фахівців вузького профілю.
Він здійснює первинну діагностику, координує взаємодію пацієнта з іншими фахівцями, виписує направлення на більшість обстежень і процедур.
Також до завдань терапевта ставитися:
- первинний прийом пацієнтів, збір анамнезу, проведення огляду та інших об'єктивних методів обстеження;
- рання діагностика на підставі результату обстеження пацієнта і аналізу його скарг;
- первичная консультация, разъяснение пациенту причин его недуга;
- призначення ліків, фізіотерапевтичних процедур та інших лікувальних заходів в межах своєї компетенції;
- призначення лабораторних аналізів і інструментального обстеження;
- у разі ускладненої течії або неясного генезу захворювання - напрям до профільного фахівця для детальнішої діагностики і проходження лікування відповідно до його рекомендацій;
- розробка єдиної схеми лікування з урахуванням рекомендацій різних вузьких фахівців;
- прийняття рішення про госпіталізацію;
- оцінка ризику розвитку хронічного захворювання і вжиття заходів до його зниження;
- консультації щодо зміцнення імунітету, профілактики ускладнень, рецидивів і переходу захворювання в хронічну форму;
- регулярне спостереження за пацієнтами з хронічними захворюваннями;
- розробка рекомендацій щодо зміни способу життя, умов праці, санаторно-курортного лікування та інших;
- призначення схеми комплексного медичного обстеження при проходженні профогляду, медкомісії;
- огляд перед вакцинацією і прийняття рішення щодо її проведення.
Захворювання, які лікує терапевт
Терапевт - фахівець широкого профілю, тому він займається лікуванням практично будь-яких внутрішніх хвороб і патологій, при яких не потрібно хірургічне втручання.
У сферу його компетенції входить приблизно половина всіх відомих захворювань, і якщо хвороба протікає в легкій формі, без ускладнень, то нерідко терапевта не доводиться об'єднувати зусилля з фахівцем відповідного профілю.
Найчастіше до терапевта звертаються з такими проблемами:
- загальне нездужання, слабкість, підвищена стомлюваність, хронічна втома, порушення сну;
- простудні захворювання, грип, ГРВІ;
- будь-які інфекційні захворювання - кір, скарлатина, вітряна віспа, дизентерія та інші;
- захворювання дихальних шляхів, верхніх і нижніх, нежить, ангіна, трахеїт, бронхіт, пневмонія та інші;
- порушення обміну речовин, розлади ендокринної системи, діабет, ожиріння, зоб;
- алергічні реакції, харчова нестерпність, шкірні проблеми;
- хвороби і дисфункції шлунково-кишкового тракту, порушення стільця, нудота, печія, відрижка, метеоризм і інші диспепсичні явища;
- отруєння будь-якої природи, синдром інтоксикації;
- хвороби серцево-судинної системи, високий або низький артеріальний тиск, аномалії серцевого ритму, стенокардія, серцева недостатність (хронічна), ішемія, варикоз;
- хвороби нирок, сечового міхура - пієлонефрит, цистит, камені і пісок, проблеми з сечовипусканням;
- неврологічні захворювання, запаморочення, судоми, дистонії, неврози;
- хвороби опорно-рухового апарату, суглобів, хребта, а також м'язової та сполучної тканин, артрити, артрози, остеохондроз;
- хвороби кровотворної системи, найчастіше анемія, а також лейкоз, діатез та інші.
Як працює терапевт
Прийом у терапевта починається з опитування пацієнта щодо причин його звернення (якщо це перший візит), самопочуття, скарг, при цьому лікар вивчає історію хвороби, медичну карту, збирає анамнез. Дані про суб'єктивні симптоми, повідомлені хворим, доповнюються об'єктивними симптомами, які виявляються в процесі огляду.
Терапевт застосовує такі методи об'єктивного обстеження:
- візуальний огляд шкіри, слизових;
- вимірювання артеріального тиску, пульсу, температури;
- перкусія - простукування порожнин для визначення меж органів, щільності тканин, напруги стінок, в ряді випадків - для виявлення хворобливих ділянок;
- пальпація - обмацування тканин і органів, контроль реакції хворого на цей вплив для визначення фізичних характеристик тканин, виявлення патологічних утворень, хворобливих зон;
- аускультація - вислуховування внутрішніх шумів, зазвичай за допомогою стетоскопа, фонендоскопа та інших акустичних приладів.
Лікар в «Ультрадіагностиці» може застосувати повний перелік діагностичних методів і вибрати найкращий у кожному конкретному випадку МРТ, КТ, УЗД і лабораторну діагностику.