Невролог психосоматолог з лікуванням невротичних розладів пов'язаних зі стресом нейрофізіолог

Прийом огляд консультація призначення лікування

Лікування головного болю головокружінь розладів сну захворювань периферичної нервової системи психосоматика запис прийом огляд консультація лікування Хмельницький

Невротичний розлад вважається найпоширенішим серед усіх психічних захворювань. Згідно зі статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я – не менше 10% населення кожної розвиненої країни схильні до неврозу.

Невротичний розлад - це стан, який обумовлений стресом і викликає виснаження нервової системи. Часто це може бути поєднання стомлюваності та дратівливості. Його супроводжують вегетативні порушення – прискорене серцебиття, підвищена пітливість. Це відхилення давно визнано світовим співтовариством психіатрів і внесено до МКБ-10 до розділу «невротичні, пов'язані зі стресом та соматоформні розлади». Усі порушення, які стосуються неврозу, шифруються F40 – F48.

F40 Фобiчнi тривожні розлади

Група розладів, для яких домінуючим симптомом є страх за обставин, коли реальна небезпека відсутня. В результаті чого людина уникає таких ситуацій або переживає зі страхом. Переживання пацієнта можуть бути зосереджені на окремих особистих відчуттях, таких як сильне серцебиття або відчуття слабкості, та часто асоціюються з другорядними страхами, такими як страх померти, втратити контроль або втратити глузд.

F40.0 Агорафобія

Достатньо чітко визначений клас фобій, який охоплює страх вийти з дому, зайти до магазину, страх перед натовпом та публічними місцями, або страх подорожувати самостійно поїздом, автобусом чи літаком. Панічні симптоми є частою ознакою як поточних так і минулих епізодів.

F40.1 Соціальні фобії

Страх привернути увагу до себе з боку інших людей, який веде до уникання соціальних подій. Більшість серед розповсюджених соціальних фобій пов’язані з низькою самооцінкою та страхом перед критикою. Вони можуть проявлятися у вигляді почервоніння, тремтіння рук, нудоти або позивом до сечовипускання, пацієнт іноді упевнений, що один з цих другорядних проявів тривоги є первинною проблемою. Симптоми можуть розвиватися до нападу паніки.

F40.2 Специфічні (ізольовані) фобії

Фобії, які обмежуються достатньо специфічними ситуаціями, такими як наближення до певної тварини, висота, грім, темрява, політ, замкнений простір, сечовипускання або дефекація у громадських туалетах, вживання певних продуктів, лікування зубів, вигляд крові або рани. Хоча ситуація, що викликає страх, є визначеною, зустріч із нею може викликати паніку, як при агорафобії та соціальній фобії.

F41 Інші тривожні розлади

Розлади, за яких прояв тривоги є основним симптомом, та вони не обмежуються будь-якими конкретними зовнішніми обставинами. Також можуть бути присутні депресивні та нав’язливі стани та навіть окремі елементи фобічної тривоги, однак, вони є явно вторинними та менш тяжкими.

F41.0 Панічний розлад (епізодичний пароксизмальний страх)

Основною ознакою є рекурентні напади сильної тривоги (паніки), які не обмежуються певною ситуацією або рядом обставин, та, відповідно, є непередбачуваними. Так само як і для інших тривожних розладів до основних симптомів належать раптове сильне серцебиття, біль у грудях, відчуття ядухи, нудота, втрата відчуття реальності (деперсоналізація або дереалізація). Часто також присутній вторинний страх смерті, втрати самоконтролю, наближення до стану божевілля.

F41.1 Генералізований тривожний розлад

Тривога, яка є генералізованою та стійкою, але не обмежується певними обставинами або навіть сильно переважає за таких обставин (тобто є безпредметною). Домінантні симптоми можуть бути різними, але серед них можуть бути скарги на постійну знервованість, тремтіння, напруження у м’язах, інтенсивне потовиділення, запаморочення, сильне серцебиття, нудоту та неприємні відчуття у епігастральній області.

F41.2 Змішаний тривожний та депресивний розлад

Ця рубрика використовується, якщо присутні симптоми тривоги та депресії, але жодні з них не є чітко домінуючими, та жоден з симптомів не є достатньо виразним, щоб поставити діагноз, розглядаючи його окремо.

F42 Обсесивно-компульсивний розлад

Основною ознакою є повторні нав’язливі думки або компульсивні дії. До нав’язливих думок належать ідеї, образи або імпульси, які знову й знову спадають на думку пацієнту у певній стереотипній формі. Вони постійно викликають страждання пацієнта, та він часто безуспішно намагається опиратися їм. Однак, пацієнт вважає їх власними думками, незважаючи на те, що вони є мимовільними та часто суперечливими. Компульсивні дії або ритуали є стереотипною поведінкою, вони повторюються знову і знову. За своєю суттю вони не приносять задоволення та не призводять до виконання корисних завдань. Їх функція полягає в попередженні певної об’єктивно нереальної події, що може завдати шкоди або може бути спричинена пацієнтом, та яка може трапитися, якщо не будуть вчинені такі дії. Зазвичай, пацієнт визнає таку поведінку недоречною або неефективною та намагається чинити опір знову і знову. Майже завжди присутня тривога. Якщо пацієнт намагається опиратися компульсивним діям, тривога посилюється.

F42.0 Переважно обсесивні (нав'язливі) думки або міркування

Вони можуть приймати форму ідей, образів або імпульсів до дії, які майже завжди викликають тривогу у пацієнта. Іноді такі ідеї є невизначеними, безкінечними роздумами над альтернативними рішеннями, пов’язаними з нездатністю прийняти просте, але важливе рішення у повсякденному житті. Нав’язливі міркування тісно пов’язані з депресією, та діагноз обсесивно-компульсивного розладу можна ставити лише, якщо міркування виникають або тривають за відсутності депресивного епізоду.

F42.1 Переважно компульсивні акти (нав’язливі ритуали)

Більшість компульсивних актів пов’язана з чистотою (серед іншого, миттям рук), постійною перевіркою, щоб переконатися, що потенційно небезпечну ситуацію вдалося попередити, або з організованістю та акуратністю. В основі такої поведінки лежить страх, як правило, перед небезпекою, яка може чекати на пацієнта, або яку він може спричинити, а відповідний ритуал є неефективною або символічною спробою попередити таку небезпеку.

F43 Реакція на тяжкий стрес та розлади адаптації

Ця категорії відрізняється від інших тим, що вона містить розлади, які визначаються не лише на підставі симптомів та перебігу захворювання, але й виходячи з наявності одного або іншого причинного фактора: надзвичайно стресової життєвої ситуації, яка тягне за собою гостру стресову реакцію, або різкої зміни у житті, яка тягне за собою ряд неприємних обставин, що спричиняють розлад адаптації. Хоча менш тяжкий психологічний стрес (життєва ситуація) може викликати початок або вплинути на прояви дуже широкого спектру розладів, класифікованих у інших рубриках цього класу, його етіологія не завжди є явною та у будь-якому випадку залежить від індивідуальної, часто унікальної, чутливості та вразливості, тобто життєві обставини не є необхідними та достатніми для пояснення виникнення та форми розладу. Та навпаки, зібрані у цій рубриці розлади вважаються такими, що завжди виникають як безпосередній наслідок гострого тяжкого стресу або подальшої травми. Стресові події або існуючі неприємні обставини є первинним та найважливішим причинним фактором, та не було б розладу, якби не було такого впливу. Розлади у цій рубриці можуть розглядатися як неадекватна відповідь на тяжкий або тривалий стрес, вони заважають роботі механізму успішної адаптації та тим самим спричиняють виникнення проблем з виконанням соціальних функцій.

F43.0 Гостра реакція на стрес

Транзиторний розлад, який розвивається у особи без будь-яких інших очевидних психічних розладів у відповідь на незвичайний фізичний та психічний стрес, та зникає, як правило, через декілька годин або днів. Вірогідність та гострота реакції на стрес залежить від індивідуальної вразливості та здатності адаптуватися. Симптоми являють собою типово змішану та змінну картину. Для початкового етапу характерним є «заціпеніння» з певним обмеженням свідомості та зниженням уваги, здатності усвідомити вплив та дезорієнтацію.

F43.1 Посттравматичний стресовий розлад

Проявляється як уповільнена або затяжна реакція на стресову подію або ситуацію (коротко- або довготривала), яка має надзвичайно жахливий або катастрофічний характер, що може викликати всеохоплюючий страх майже у будь-кого.

F43.2 Порушення адаптації

Стани суб’єктивної тривоги та емоційного розладу, які часто заважають виконанню соціальних функцій та діяльності, що виникають у період адаптації до серйозних змін у житті або стресових життєвих подій.

F44 Дисоцiативнi (конверсiйнi) розлади

Спільною рисою усіх дисоціативних або конверсійних розладів є часткова або повна втрата єдності між спогадами з минулого, усвідомленням особистості та безпосередніми відчуттями, та контролем рухів тіла. Усі типи дисоціативних розладів поступово зникають через декілька тижнів або місяців, особливо, якщо їх початок пов'язаний з травматичними життєвими ситуаціями.

F44.0 Дисоціативна амнезія

Основною ознакою є втрата пам’яті, зазвичай, про важливі нещодавні події, яка не спричинена органічними психічними розладами, та є занадто широкою, щоб пояснити це звичайною забудькуватістю або втомою.

F44.1 Дисоціативна фуга

Дисоціативна фуга має усі ознаки дисоціативної амнезії, у поєднанні з зовні цілеспрямованими мандруваннями. Хоча період фуги амнезується, поводження пацієнта в цей час для незалежних спостерігачів може здатися цілком нормальним.

F44.2 Дисоціативний ступор

Ступор діагностується на підставі різкого зниження або відсутності довільних рухів і нормальних реакцій на зовнішні стимули, такі як світло, шум, дотик, але огляд і обстеження не виявляють його фізичної (соматичної) обумовленості.

F44.3 Транс та одержимість

Розлади, які характеризуються тимчасовою втратою самоусвідомлення та повного усвідомлення оточуючого середовища.

F44.4 Дисоціативні моторні розлади

Найпоширенішою ознакою є втрата здатності рухати усією кінцівкою або її частиною чи кінцівками взагалі. Ці розлади нагадують стани атаксії, апраксії, акінезії, афонії, дизартрії, дискінезії, судоми або паралічу.

F44.5 Дисоціативні судоми

Дисоціативні судоми можуть нагадувати різноманітні форми епілептичних нападів, але судоми не супроводжуються втратою свідомості, як правило, відсутні також прикуси язика, гематоми або ушкодження в результаті падіння, нетримання сечі, можуть бути стани ступору або трансу.

F44.6 Дисоціативна анестезія та втрата чутливості

Ділянки шкіри з втратою чутливості часто мають такі межі, що стає ясною їх асоціація з уявленнями пацієнта про функції організму, що відмінні від медичних знань. Може спостерігатися диференційована втрата різних сенсорних здібностей, що не може бути спричинена неврологічними порушеннями. Втрата чутливості може супроводжуватися скаргами на парестезію.

F45 Соматоформні розлади

Головною ознакою цих розладів є періодичні або постійні скарги хворого на певні хворобливі соматичні прояви, які потребують ретельного медичного обстеження, в зв’язку з їх небезпекою для його здоров’я або навіть життя. Результати таких обстежень лікарями є негативними та, незважаючи на переконання лікарів, що такі симптоми не мають під собою фізичних підстав, пацієнт впевнений у своїй хворобі. Навіть якщо виявляються будь-які фізичні розлади, вони не пояснюють характер та обсяг симптомів, тривогу пацієнта та його занепокоєність.

F45.0 Соматизований розлад

Основними ознаками є скарга на численні, повторювані та часто змінювані соматичні симптоми протягом не менше двох років. Більшість пацієнтів багаторазово звертаються по допомогу до терапевтів та лікарів вузької спеціалізації, проводяться обстеження з негативними результатами або безрезультатні діагностичні операції.

F45.1 Недиференційований соматоформний розлад

Якщо соматоформні скарги є численними, змінними та стійкими, але повна та типова клінічна картина соматоформного розладу не дотримується, необхідно розглянути можливість встановлення діагнозу недиференційованого соматоформного розладу.

F45.2 Іпохондричний розлад

Основна ознака - стійка занепокоєність пацієнта можливістю захворювання тяжкою соматичною хворобою, яка має прогресуючий перебіг і може призвести до інвалідності або смерті.

F45.3 Соматоформна вегетативна дисфункція

Пацієнт повідомляє про симптоми, які начебто пов’язані з фізичними розладами системи або органа, який переважно або повністю контролюється або інервується вегетативною нервовою системою, тобто серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, органів дихання та сечостатевої системи.

F45.4 Стійкий соматоформний біль

Основна ознака - скарги на стійкий, сильний та нестерпний біль, який неможливо пояснити певним фізіологічним процесом або фізичним розладом, та початок якого пов'язаний з емоційним конфліктом або психосоціальними проблемами, що є достатніми для того, щоб дійти висновку, що саме вони є основною причиною.

F48.0 Неврастенія

Картина цього розладу схильна до значних культурних варіацій. Існують два основні його типи, що мають багато спільного. При першому типі, основним симптомом є скарги на підвищену втомлюваність після розумової роботи, часто виявляється зниження фахової продуктивності або ефективності в повсякденних справах. Розумова втомлюваність, зазвичай, описується як неприємне втручання небажаних асоціацій чи спогадів, неможливість зосередитися і продуктивно мислити. При другому типі, основним симптомом є фізична слабкість і виснаженість після мінімальних зусиль, що супроводжується відчуттям болю в м’язах і неможливістю розслабитися.

F48.1 Синдром деперсоналізації - дереалізації

Рідкісний розлад, коли пацієнт спонтанно скаржиться на те, що відбулася якісна зміна його розумової діяльності, тіла та оточення, вони стали нереальними, віддаленими та автоматизованими. Серед інших різних симптомів синдрому пацієнти найчастіше скаржаться на втрату емоцій та відчуття відокремлення або відділення від власних думок, тіла або реального світу.

Лікар в «Ультрадіагностиці» може застосувати повний перелік діагностичних методів і вибрати найкращий у кожному конкретному випадку МРТ, КТ, УЗД і лабораторну діагностику.