МРТ черепно-мозкових нервів - найінформативніше та безпечне обстеження зробити записатись пройти у Хмельницькому MRI MRT

Дане дослідження пацієнт може пройти без направлення лікаря

Організм людини має 12 пар черепних нервів, які контролюють моторні і сенсорні функції голови та шиї. Анатомія черепних нервів складна, і її знання має вирішальне значення для виявлення патологічних змін в разі нервових розладів. Отже, необхідно знати найбільш часті патології, які можуть вражати черепні нерви, і розпізнавати їх типові характеристики візуалізації. Дисфункція черепного нерва може бути результатом патологічних процесів самого черепного нерва або бути пов'язана з пухлинами, запаленням, інфекційними процесами або травматичними ушкодженнями сусідніх структур. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) вважається золотим стандартом при дослідженні черепних нервів.

I  черепно-мозковий нерв - нюховий нерв

Нюховий нерв - це чутливий нерв, який передає нюхові подразники від порожнини носа до мозку. Він складається з урочищ білої речовини, не оточених клітинами Шванна . Нюхові рецептори розташовані в слизовій оболонці носової порожнини, а нюхові волокна являють собою їх аксони. Вони потрапляють в передню черепну ямку крізь крибідну пластинку і закінчуються в нюховій цибулині. Послідовно, нервові ходи між звивиною прямою кишкою та медіальної орбітальною звивиною. Вторинні аксони закінчуються в скроневій частці інфекції, сіднині та енторіальній корі

.

II черепно-мозковий нерв - зоровий нерв

Зоровий нерв являє собою розширення центральної нервової системи і мієлінізується олігодендроцитами. Оптичний нерв виходить із заднього полюса земної кулі. Довжина приблизно 50 мм, розділена на чотири сегменти: внутрішньоочний (1 мм), внутрішньоорбітальний (25 мм), внутрішньоканалiчний (9 мм) та прекиазматичний (16 мм). Нерв приєднується до контралатералу для утворення зорової хіазми, де носові волокна від кожного нерва відсікаються, тоді як скроневі волокна - ні. Від хірургії зорового нерва зоровий тракт перебігає задньо уздовж мозкових квітконосів та синапсів у бічних ядрах генікулята. Від бічного генікулярного тіла оптичне випромінювання досягає первинної зорової кори в потиличній частці (область Бродмана 17).

III черепно-мозковий нерв - окоруховий нерв

Окоруховий нерв має соматичну рухову функцію більшості очних естрінових м'язів (нижня, верхня, середня пряма кишка, нижня косою та верхньою мускулатурою підніжжя пальпери) та парасимпатичну функцію (м'язи зіниць віяка та сфінктера). Соматичні моторні волокна окорухового двигуна походять з ядерного комплексу, розташованого в середньому мозку на рівні верховного колікулі, вентрального до мозкового акведукта та периакведуктальної сірої речовини. Парасимпатичні волокна виникають у ядрі Едінгера-Вестфаля, розташованому дорсально до окорухового ядерного комплексу. Нерв виходить з міжшлуночкової цистерни, що проходить через перимесенцефальну цистерну, вище за задню мозкову артерію (PCA) і поступається вище верхньої мозочкової артерії (SCA). Послідовно нерв потрапляє в кавернозний синус, де знаходиться найвищий нерв, щоб досягти орбіти через верхню орбітальну щілину.

IV черепно-мозковий нерв - блоковий нерв

Блоковий нерв іннервує лише верхній косий м’яз. Це унікальний нерв із кореневою зоною, що виникає із заднього стовбура мозку, де лежить його ядро. Після виходу з понсу нерв вигинається над верхнім мозочковим квітконіжкою, а потім проходить між SCA та PCA. Послідовно вона проходить по вільному краю тенторію і потім потрапляє в кавернозний синус, поступаючись III нерву і перевершуючи офтальмологічний відділ V нерва. Пройшовши кавернозний синус, трохлеарний нерв потрапляє в орбіту через верхню орбітальну щілину.

V черепно-мозковий нерв - трійчастий нерв

Трійчастий нерв - це найбільший черепний нерв, що складається з чуттєвих і рухових коренів. Чотири трійчасті ядра (спінальне ядро ​​V, головне сенсорне ядро ​​V, рухове ядро ​​V та мезенцефальне ядро) простягаються від середнього мозку до верхнього шийного мозку. Нерв виходить прямо вперед від бічних понів і проходить в печері Меккеля, де розташований трійчастий ганглій (Гассерова ганглія), з якого нерв розпадається на три підрозділи. Очний (V1) і верхньощелепний (V2) відділи проходять у бічній стінці кавернозного синуса, поступаючись VI черепному нерву. Очний відділ виходить з черепа через верхню тріщину орбіти (з III, IV, VI черепними нервами та верхньою офтальмологічною веною). Верхньощелепний відділ виходить з черепа через прохідний отвір і перетинає крилоподібну ямку. Послідовно він потрапляє на орбіти через нижню орбітальну тріщину, проходить всередині піднебінної канавки і доходить до обличчя через піднебінні отвори. Мандибулярний відділ (V3) виходить з черепа через яйце foramen і проходить в інфрачервону ямку.

VI черепно-мозковий нерв - відвідний нерв

Відвідний нерв - це руховий нерв, який виходить з ядра abducens, розташованого прямо під підлогою IV шлуночка в дорсальних понах. Нерв протікає спереду, щоб вийти з стовбура мозку на понтомедулярному з’єднанні і перетинає передподінну цистерну в дорсально-вентральному напрямку. Послідовно вона спускається близько до заднього аспекту клівуса, проходячи через канал Дорелло, і входить у кавернозний синус. Це унікальний черепний нерв, який протікає через центральну венозну частину пазухи. Нарешті, він виходить на орбіту через верхню орбітальну щілину, щоб іннервувати бічний м'яз прямої кишки.

VII черепно-мозковий нерв - лицьовий нерв

Лицьовий нерв є змішаним нервом і складається з двох частин: належного VII нерва (з руховою функцією) та проміжного нерва (з сенсорними та парасимпатичними руховими волокнами). Рухове ядро ​​розташоване в нижній частині понсу, а рухові волокна виходять з бічної частини понтомедулярної борозни. Послідовно нерв проходить через мозочкову цистерну і через внутрішній акустичний прохід потрапляє в скроневу кістку. У перистої кістки вона проходить через лицьовий канал, даючи три сегменти (лабіринтин, барабанний та соскоподібний). Нерв виходить з основи черепа в стиломастоїдний отвір і досягає привушної залози. З соскоподібної частини виходять нерв стапедійного м’яза і corda tympani. Аферентні сенсорні волокна, що походять від рецепторів перших двох третин язика, надходять до генікулярного ганглія, через чорда тимпані. Вони запускаються з проміжним нервом у внутрішньому акустичному проході та цистерні церебеллопонтіна, щоб закінчуватися в ядрі tracus solitarius. Парасимпатичні волокна проміжного нерва виникають із верхнього саліваторного ядра. При ганглійному гангліозі великий петрозальний нерв забезпечує парасимпатичні волокна для слізної залози та слизової оболонки рота, носа та глотки.

VIII черепно-мозковий нерв - вестібулярний нерв

Вестібулярний нерв утворений двома нервами: кохлеарним нервом, який передає звук і зароджується в кохлеарній мембрані, і вестибулярним нервом (розділеним на верхній і нижчий), який контролює рівновагу і бере свій початок від циліарних сенсорних клітин у мембранозному лабіринті. Обидва нерви проходять внутрішній акустичний прохід разом з лицьовим нервом і проходять в цистербелі мозочка. У внутрішньому акустичному проході нерв розміщений таким чином: лицьовий нерв є антеросуперіор, вестибулярний верхній нерв заднесуперерний, кохлеарний нерв - антероінферіор, а нижній вестибулярний нерв - постероінферіор (для цього пам’ятайте абревіатуру "Сім нагорі коксу вниз". Послідовно вестибулокохлеарний нерв потрапляє в стовбур мозку і досягає дорсального та вентрального кохлеарного ядра та чотирьох вестибулярних ядер, які розташовані в дорсолатеральних понах.

IX черепно-мозковий нерв - язико-глотковий нерв

Язико-глотковий нерв це змішаний чуттєвий, руховий і секреторний нерв. Він виходить з бічного мозку в бічну мозочково-медуллярну цистерну, де вона тісно пов’язана з флокулем мозочка. Послідовно нерв виходить з черепа через яремну отвір (pars nervosa), і він потрапляє в сонний простір; послідовно вона повертається бічно до сонної артерії та стилофарингеального м’яза і продовжується бічно до області піднебінної мигдалини. Його мовна гілка закінчується в задньому під'язиковому просторі, щоб іннервувати задню третину мови (смак і сенсорність). Іншими нервовими гілками позачерепного сегмента IX нерва є глотковий (відчуття від заднього відділу ротоглотки та м’якого піднебіння), синусовий нерв (парасимпатичне надходження до каротидного тіла та пазухи), стилофарингеус (рухова іннервація до м'яза стилофарингеуса) та барабанна гілка або нерв Якобсона (сенсорна інформація із середнього вуха).

X черепно-мозковий нерв - блукаючий нерв

Блукаючий нерв виходить з бічного мозку, від основи ядра неоднозначного та дорзального ядра блукаючого нерва. Нерв потрапляє в бічну мозкову мозкову цистерну і виходить з черепа через яремний отвір (pars vascularis) між глософарингеальним нервом і придатковим нервом. У яремний отвір і нижче його нерва утворюється верхній ганглій, а трохи нижче яремного отвору нерв утворює нижній вагусний ганглій. Послідовно він спускається вертикально в ретростилоїдний простір разом з сонною артерією, щоб приєднатися до верхнього середостіння, де видає рецидивуючий гортанний нерв. Послідовно блукаючий нерв потрапляє в черевну порожнину через перерву стравоходу.

XI черепно-мозковий нерв - додатковий нерв

Додатковий нерв має як черепне, так і спинномозкове коріння. Краніальні корінці виходять у бічну церебелломедуллярну цистерну, тоді як спинномозкові корінці виходять із верхнього шийного сегмента спинного мозку (від C0 до C5) і переважним чином проходять через foramen magnum у cisterna magna. Послідовно з'єднані черепні та спинальні корінці потрапляють у яремні отвори, розташовані позаду глософарингеального та блукаючого нервів. У межах яремної ямки кореневі корінці змішуються з блукаючим нервом на рівні верхнього вагусного ганглія, тоді як корінці хребта спускаються бічно до внутрішньої сонної артерії та внутрішньої яремної вени та досягають грудинно-ключоподібної та трапецієподібної мускулатури.

XII черепно-мозковий нерв - підязіковий нерв

Під'язиковий нерв виходить з довгастого мозку у вигляді ряду коренів, що простягається від вентролатеральної борозни мозку до латеральної мозочково-мозкової цистерни, поблизу хребетної артерії та задньої нижньої мозочкової артерії (PICA). Нерв виходить з черепа через під'язиковий канал, а потім проходить медіально до глософарингеального, блукаючого та допоміжних нервів, глибоко до дигастральної мускулатури, щоб іннервувати значну частину зовнішніх та внутрішніх м’язів язика.

Зробити записатись пройти МРТ черепно-мозкових нервів у Хмельницькому можна в медичному центрі МРТ КТ «Ультрадіагностика». Ми чекаємо Вас за адресою:  м. Хмельницький вул. Кам'янецька 76 (біля Філармонії, приміщення старого пологового будинку), та м. Хмельницький вул. Плотська 1 (на території Хмельницької обласної лікарні).